» До визначення теплової інерції

До визначення теплової інерції

Таблиця 1.2 До визначення теплової інерції (D) суміщеного покриття

з/п

Склад суміщеного покриття

Термічні опори , 20С/Вт) та коефіцієнти теплозасвоєння , (Вт/м2 0С)

1.

Залізобетон плита товщиною 60 мм

=0,6/2,04=0,029; =16,95

2.

Пароізоляція з: а) одного шару руберойду,

=0,015/0,17=0,088; =3,53

б) одного шару бітуму завтовшки 2 мм

=0,02/0,17=0,118; =4,56

3.

Пінобетон товщиною100 мм

=0,1/0,13=0,77; =1,95

4.

Вирівнювальна цементно-піщана стяжка завтовшки 30 мм

=0,03/0,93=0,032; =11,09

5.

Повітряний прошарок завтовшки 1 мм

не враховується, див. прим. 1

6.

Покрівельний килим:

3-и шари руберойду по 3-х шарах бітуму завтовшки по 2 мм кожний;

захисний шар бітуму (з вкрапленим гравієм) товщиною 3 мм

не враховується, див. прим. 2

Таким чином, теплова інерція покриття дорівнює:
D=0,029×16,95+0,088×3,53+0,118×4,56+0,77×1,95+0,032×11,09=3,2 , а нормативний температурний перепад =0,8(tв – tp)=0,8(19-11,1)=6,30С (за табл. 9 він приймається не більше 7). Тут температура точки роси ( =11,10С) підбирається за величиною максимальної пружності водяної пари ев. При =190С за табл.11[4] знаходимо Е=16,48 мм.рт.ст. Тоді за відносної вологості =60% максимальна пружність водяної пари буде рівною ев=(Е× )/100=(16,48×60)/100=9,89 мм.рт.ст. За тою ж самою табл. 11[4] по ев знаходимо температуру точки роси tр =11,10С.

  • Последние публикации

  • Реклама: